1 Книга Самуїла 25
25
Давид, Навал та Абігайл
1Помер Самуїл. Увесь Ізраїль зібрався, щоб оплакувати його, а потім поховали Самуїла в його ж домі в Рамі.
Давид перейшов до Маонської пустелі#25:1 Маонської пустелі Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких текстах. Древньогебрейські рукописи мають: «пустелі Паран».. 2У Маоні жив чоловік, а працював він у Кармелі. Цей чоловік був дуже заможний. Мав тисячу кіз та три тисячі овець, яких стриг у Кармелі. 3Звали його Навал#25:3 Навал В перекладі це означає «дурень»., а дружину його — Абігайл. Вона була розумною і вродливою жінкою, а чоловік її походив із роду Калева, був грубим і невихованим.
4Коли Давид перебував у пустелі, він прочув, що Навал якраз стриже овець. 5Тож він послав десять молодиків, сказавши їм: «Підійдіть до Навала в Кармелі й привітайте його від мого імені. 6Скажіть йому: „Довгого тобі життя. Доброго здоров’я тобі й твоїй рідні. Доброго здоров’я також усьому, що маєш! 7Довідався я, що зараз саме час стрижки овець. Коли твої пастухи були з нами, ми їх не ображали і доки вони були в Кармелі, нічого в них не пропало. 8Поспитай своїх слуг, вони підтвердять. Тому будь привітний до моїх юнаків, адже ми прийшли в святковий час. Поділися з твоїми рабами і сином#25:8 сином Або «другом». твоїм, Давидом, усім, що можеш знайти для них”».
9Коли прибули люди від Давида, вони передали Навалу це послання від імені Давида. Потім стали чекати.
10Навал так відповів Давидовим слугам: «Хто такий цей Давид? Хто він такий, цей син Єссея? Багато рабів тікають від своїх володарів тепер. 11Чому це я маю свій хліб і воду, та ще й м’ясо, яке я заготовив для стригалів, віддавати людям, які бозна-звідки взялися?»
12Розвернулися Давидові хлопці й пішли геть. А коли прибули до своїх, слово в слово про все розповіли.
13Давид на це сказав своїм людям: «Підпережіть мечі!»
Тож вони підперезали мечі, і Давид підперезав свій меч. За Давидом вирушили чотири сотні чоловік, а інші дві сотні залишилися при обозі.
14Якийсь слуга прохопився Абігайл, дружині Навала: «Давид послав з пустелі людей, щоб передати вітання нашому хазяїну, а він їх образив. 15Ці чоловіки були дуже добрі з нами. Вони нас не кривдили, і за весь той час, доки вони стояли біля нас у полі, нічого не пропало. 16І вдень, і вночі вони стіною стояли навколо нас, коли ми пасли поблизу отари. 17Обміркуй, що ти можеш зробити, бо над нашим хазяїном та його родиною нависла небезпека. Він такий підступний чоловік, що ніхто з ним не хоче говорити».
18Абігайл часу не гаяла. Вона зібрала двісті буханців хліба, два бурдюки вина, п’ять зготовлених овець, п’ять сеїв#25:18 п’ять сеїв Приблизно 36,5 л. підсмаженого зерна, сто пригорщів ізюму та двісті — інжиру. Усі ці харчі вона звалила на двох віслюків. 19Потім наказала слугам: «Ідіть уперед, а я йтиму за вами». Чоловікові Навалу вона нічого не сказала.
20Коли Абігайл їхала на віслюку, спускаючись в ущелину, назустріч їй виїхав Давид та його люди. Там вони й зустрілися. 21Давид тільки мовив: «Даремне я в пустелі стеріг майно цього чоловіка, щоб він нічого не загубив. За добро він мені злом відплатив. 22Нехай Господь відплатить Давиду так само, якщо до ранку я залишу живим хоч одного чоловіка або тварину-самця, що належать йому».
23Коли Абіґайл помітила Давида, вона похапцем зіскочила з віслюка й припала лицем до землі на знак поваги. 24Вона впала Давидові в ноги, і мовила: «Мій володарю, нехай вина буде лише на мені. Дозволь слузі твоїй слово сказати. Почуй, що твоя рабиня має повідомити. 25Нехай би володар не звертав ніякої уваги на того нікчему Навала. Він же сам такий, як його ім’я, а ім’я йому — „Дурень”. Нісенітниці його обсіли насправді. А я, твоя слуга, справді не бачила гінців, яких послав мій володар.
26Тепер, мій володарю, як Господь живий, оскільки Господь утримав тебе від кровопролиття й помсти твоїми власними руками, то й ти живеш, нехай усі твої вороги та всі ті, хто збирається нашкодити тобі, моєму володарю, будуть схожі на Навала. 27Нехай же цей дарунок, який твоя слуга принесла моєму володарю, буде відданий твоїм людям, які йдуть за тобою.
28Прошу вибачити вину твоєї рабині, тому що, без сумніву, Господь неодмінно зробить твій дім правлячим, мій повелителю, адже ти ведеш Господні війни. І нічого поганого не може статися з тобою допоки ти живеш. 29І якщо хтось тебе переслідуватиме, щоб убити, життя мого володаря буде надійно Господом твоїм Богом пов’язане з життям інших людей. А життя твоїх ворогів Він розкидає так, нібито випустить із пращі. 30Коли Господь зробить для мого володаря все те добре, що Він йому пообіцяв, і призначить його проводирем Ізраїлю, 31мій володар не матиме на своєму сумлінні жахливого тягаря непотрібного кровопролиття чи особистої помсти. І коли Господь принесе моєму володарю успіх, згадай свою слугу».
32Давид відповів Абіґайл: «Хвала Господу Богу Ізраїлю, Який послав тебе назустріч мені. 33Будь благословенна за твою мудрість, за те, що утримала мене сьогодні від кровопролиття, утримала від власноручної помсти. 34Інакше, присягаюся життям Господа Бога Ізраїлю, Який утримав мене від заподіяння тобі шкоди, якби ти притьмом не вийшла мені назустріч, жодної істоти чоловічої статі, що належить Навалу, не залишилося б у живих цього ранку».
35Потім Давид прийняв з її рук усе, що вона принесла, і сказав: «Повертайся додому з миром. Я почув твої слова і зважив на твоє прохання».
36Коли Абіґайл прийшла до Навала, він саме бенкетував у домі, як цар. Мав дуже гарний настрій, був зовсім п’яний. Тому вона нічого йому не сказала до самого світанку. 37А вже вранці, коли Навал протверезився, дружина йому про все розповіла, і серце його не витримало, та він ніби закам’янів. 38Днів через десять Господь уразив Навала, і той помер.
39Коли Давид почув про смерть Навала, він сказав: «Хвала Господу, Який захистив мене від Навала, від його зневаги. Він воював за мою честь проти Навала і врятував слугу свого від смерті, а злі вчинки Навала звалив йому ж на голову».
Тоді Давид послав по Абіґайл, аби взяти її за дружину. 40Його слуги пішли до Абіґайл у Кармелі й сказали їй: «Давид прислав до тебе, щоб забрати тебе йому за дружину».
41Вона низько вклонилася, припавши лицем до землі, і сказала: «Я, твоя рабиня, ладна тобі служити й мити ноги рабам мого володаря». 42Абіґайл притьмом сіла на віслюка й у супроводі п’яти піших служниць вирушила в дорогу з Давидовими посланцями. Так вона стала його дружиною.
43Давид також узяв Агіноам з Єзреела. Вони обидві стали його дружинами. 44Але Саул віддав свою дочку Міхал, Давидову дружину, Палті, сину Лаїша, родом з Ґалліма.
Поточний вибір:
1 Книга Самуїла 25: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International