Тоді Ганна почала молитися:
«Господом серце моє звеселяється,
вуста над ворогом святкують перемогу,
бо тішуся спасінням я Твоїм!
Немає іншого такого, як Господь, Святого,
крім Тебе, іншого немає.
Немає скелі ж бо такої, як наш Бог!
Не треба слів погордливих,
устам не дозволяйте промовляти зверхньо,
тому що наш Господь все знає,
всі справи судить Він один.
Понівечені луки воїнів могутніх,
зате слабкі набрались сили.
Хто ситий був, тепер за хліб іде найматись,
хто голод відчував, його вже вгамував.
Безплідна сім дітей вже народила,
а та, що мала багатьох синів, вже виснажилась геть.
Господь життя дає і смерть водночас,
спускає до могили й піднімає вгору.
Багатство й бідність посилає Він,
когось принижує, когось підносить.
З багнюки бідака підніме,
зведе нужденного на ноги з попелища,
з князями поряд посадовить,
успадкувати дасть престол почесний.
Тому що звів Господь підвалини земні
й на них поставив світ.
Своїх святих Він кроки стереже,
злостивих у пітьмі мовчати змусить.
Не силою дається перемога.
Хто Господу протистоїть, той згине,
з небес пошле Він громовицю їм.
Господь судитиме усі кінці землі.
Дасть силу Він царю Своєму,
Свого помазаного ріг Він піднесе».
Біблія
Біблія для діточок
