1 Книга Самуїла 18:1-16

Після розмови Давида з Саулом Йонатан відчув духовну близькість до Давида і полюбив його всім серцем. З того дня Саул тримав Давида біля себе й не відпускав його до батьківської домівки. А Йонатан склав Угоду з Давидом, бо дуже полюбив його. Йонатан скинув з себе вбрання, яке завжди носив, і віддав його Давидові: він віддав своє військове вбрання з мечем, луком і паском. Хоч би куди послав його Саул, Давид робив усе так успішно, що Саул присвоїв йому високе військове звання. Це сподобалося всім людям, не тільки військовим проводирям Саулового війська. Коли воїни поверталися додому після того, як Давид убив филистимлянина, зустрічати царя Саула вийшли жінки з усіх міст Ізраїлю. Вони співали пісень перед ним, танцювали в супроводі бубнів та лютнів. Жінки танцювали, приспівуючи: «Саул вбив тисячі ворогів, а Давид — десятки тисяч!» Саул розлютився бо цей приспів розгнівав його. «Вони приписали Давидові десятки тисяч, — подумав він, — а мені лише тисячі. Він же може захотіти ціле царство!» Відтоді він ревниво стежив за Давидом. Наступного дня від Бога потужно зійшов на Саула злий дух і він пророкував. Давид грав на арфі, як зазвичай, а Саул тримав списа в руці Саул метнув списа, подумавши: «Я припну Давида до стіни». Але Давид двічі ухилився. Саул боявся Давида, бо з ним був Господь, а Саула Він покинув. От він і відіслав Давида, поставивши його командиром тисячі воїнів. Тож Давид командував загонами в різних походах. Скрізь Давидові щастило, бо Господь був з ним. Коли Саул побачив, що Давид має в усьому успіх, він почав боятися його. Проте Ізраїль та Юдея любили й шанували Давида, оскільки він проводив успішні походи.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до 1 Книга Самуїла 18:1-16