Перше Послання до Коринтян 10:23-33

«Усе нам дозволено», — стверджуєте ви. Та не все на користь. «Усе нам дозволено». Та не все допомагає людям стати сильнішими. Нехай ніхто не шукає вигоди для себе, а лише дбає про ближнього свого. Їжте будь-яке м’ясо, що продається на ринку, не питаючи ні про що і без докорів сумління, бо «земля і все, що є на ній, належить Господу». Якщо хтось із невіруючих запросить вас на обід і ви вирішите піти, то їжте все, що перед вами на столі. Не питайте ні про що і не турбуйтеся про своє сумління. Але якщо хтось скаже вам: «Це м’ясо, що принесли в пожертву бовванам», — то не їжте його. Не їжте заради того, хто вам про це сказав і заради його сумління. Коли я так кажу, то маю на увазі не власне сумління, а сумління іншого. Бо навіщо дозволяти, щоб моя воля була засуджена чужим сумлінням. Якщо я їм з подякою, то навіщо мене ганьбити за те, за що я дякую Всевишньому? Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи ще щось робите — робіть усе на славу Богу. Не будьте перешкодою ні юдеям, ні поганам, ані церкві Божій. Так само, як я догоджаю всім і в усьому. Я шукаю користі не для себе, а для інших, щоб вони могли спастися.