Скажеш же менї: Чого ж іще й винуватить? хто встояв проти волї Його? Хто ж се ти, чоловіче, що змагаєш ся з Богом? Хиба скаже зроблене тому, хто зробив його: Нащо зробив єси мене так? Або не має власти ганчар над глиною, щоб з того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть? Коли ж, хотячи Бог показати гнїв свій, і явити силу свою, щадив у великому довготерпінню посуди гнїва, наготовлені на погибель, і щоб явити богацтво слави своєї на посудах милости, котрих наперед наготовив на славу, як і над нами, котрих покликав не тільки з Жидів, та й з поган? Як і в Осії глаголе: Назву немоїх людей людьми моїми, і неполюблену полюбленою. І буде на місцї, де сказано їм: Не мій ви народ, там назвуть ся синами Бога живого. Ісаїя ж покликує про Ізраїля: Хоч би було число синів Ізраїлевих як пісок морський, останок (тільки) спасеть ся: скінчивши бо слово, поскорить ся в правдї; бо скоро слово зробить Господь на землї. І яко ж прорік Ісаїя: Коли б Господь Саваот не зоставив нам насїння, були б ми, як Содома, й уподобились би Гоморі. Що ж скажемо? Що погане, котрі не вганяли за праведностю, настигли праведність, праведність, що од віри; Ізраїль же, вганяючи за праведностю, не настиг закону праведности. Чому? Тому, що (шукали праведности) не од віри, а якби од учинків закону; спіткнулись бо на камінь спотикання. Яко ж писано: Ось кладу в Сіонї камінь спотикання і камень поблазнї, а всякий, хто вірує в Него, не осоромить ся.
Біблія
Біблія для діточок
