Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх. Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю. Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий. Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї. Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу). Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю. Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.