Матей 27:1-26

Матей 27:1-26 UKRK

Як же настав ранок, зробили раду всї архиєреї й старші людські на Ісуса, щоб убити Його; і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові. Тодї, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшинї, кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що нам до того? ти побачиш. І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся. Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се цїна крові. Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих. Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день. Тодї справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, цїну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля, і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь. Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси. А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нїчого. Тодї каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе? І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся. На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотїли. Мали ж тодї знаного вязника, на прізвище Вараву. Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа? Знав бо, що через зависть видали Його. Як же сидїв він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через Него. Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили. Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву. Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на прізвище Христом? Кажуть йому всї: Нехай буде розпятий. Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде розпятий. Бачивши ж Пилат, що нїчого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите. І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на дїти наші. Тодї відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.