Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим, благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших. Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони. Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся. І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм. І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять. І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять. І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж. Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих. Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден. І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено. Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам. Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть? Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його. Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш? І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого. Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий. Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду. Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його. На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю? Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен: подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї. Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.
Біблія
Біблія для діточок
