А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним. І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними. І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте? І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому. Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння. Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють? Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити? Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї. Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового. І нїхто не наливає вина нового в бурдюки старі; коли ж нї, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть. А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все цїле. Нїхто, пивши старе, не бажає зараз нового; каже бо: Старе лучче.