Лука 22:60-71

Лука 22:60-71 UKRK

Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень. І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі. І вийшовши геть Петр, заплакав гірко. А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи. І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе. І иншого багато, хуливши, казали на Него. А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи: Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри; коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите. Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої. І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я. Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.

Прочитати Лука 22