І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим. І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх, глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть. І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його. Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм. Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля? Вони ж сказали: Господеві його треба. І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса. Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї. Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили, говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах! А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм. І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме. І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним, глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми. Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди. І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
Біблія
Біблія для діточок
