Лука 10:25-42

Лука 10:25-42 UKRK

І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу? Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш? Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого. Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш. Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй? Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Ерихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого. Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо. Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо. Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся, і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його; а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі. Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники? Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так. Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою. А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його. Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала. Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе, одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.

Прочитати Лука 10