і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою. І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим, і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї. І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене? Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй. І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа. І рече Мария: Величає душа моя Господа, і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм, що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди: бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його. І милость Його від роду до роду на боячих ся Його. Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх; поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних; голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї; прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости, (як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки. Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї. Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина. І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею. І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією. І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном. І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим. Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його. І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї. Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога. І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті. І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним. І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи: Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму, і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого, (як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,) спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших, щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий, клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим, та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись, служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого. А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його; щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх, по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти, щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою. Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Біблія
Біблія для діточок
