Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш? Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене. Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить. Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік. Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік. Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш? Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш. І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню. Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв. Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси? Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був. Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.
Біблія
Біблія для діточок
