Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете, і зрозумієте правду, й правда визволить вас. Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете? Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха. Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку. Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете. Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас. Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите. Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б. Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив. Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога. Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав. Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого. Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її. А що я правду глаголю, не віруєте менї. Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї? Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога. Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш? Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене. Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить. Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік. Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік. Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш? Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш. І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню. Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв. Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси? Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був. Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.