Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім. З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ. І прибувало все більш віруючих у Господа, - множество чоловіків і жінок.) Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тїнь отїнила кого з них. Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись. Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю, і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю. Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече: Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього. Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх. Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темницї, і вернувшись, оповіли, говорячи: Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в серединї не знайшли. Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнївались, що б воно таке було. Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ. Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх. І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей, кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того. Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу, нїж людям. Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві. Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса, щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів. І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим, хто корить ся Йому. Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх. Уставши ж у радї один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів, і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити. Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у нїщо. Після сього встав був Юда Галилейський під час переписї, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всї, хто слухав його, розсипались. А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або дїло се, то обернеть ся в нїщо; коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам. Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх. Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими. І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.
Біблія
Біблія для діточок
