Спасши ся ж довідались, що остров зветь ся Мелит. Чужоземцї ж показали нам не мале милосердє: розложивши бо багаттє, прийняли всїх нас задля дощу, що йшов, і задля холоду. Як же набрав Павел оберемок хворосту і положив на огнище, вибігши від жару гадина, почепилась на руцї в него. Побачивши ж чужоземцї, що зьвірюка висїла з руки його, говорили між собою: Певно сей чоловік убийця, що спас ся з моря, та суд (богів) не дав йому жити. Він же, струснувши гадюку в огонь, не дізнав нїякого лиха. Вони ж дожидали, що він має опухнути або зараз упаде мертвий; як же довго дожидались і бачили, що нїякого лиха йому не сталось, перемінивши думки, казали, що се Бог. Навкруги ж сього місця були землї першого на острові, на ймя Публия. Він, прийнявши нас, три днї поприятельськи гостив. І сталось, що батько Публиїв лежав, болїючи на пропасницю та на живіт. Приступивши до него Павел, помоливсь і, положивши руки на него, сцїлив його. Як се стало ся, то й инші на острові, що мали недуги, приходили та й сцїлялись. Вони і великою честю пошанували нас, а як ми відпливали, надавали, чого нам треба (було). По трох же місяцях одвезлись ми кораблем Александрийським, надписаним Диоскур, що зимував на острові, і припливши в Сиракузу, пробули (там) три днї. А звідтіля відпливши, прибули в Регию, і за один день, як настав полуденний вітер, прийшли другого дня в Путеоли, де знайшовши братів, ублагані були від них перебути у них сїм день; і так прийшли в Рим. Звідтіля, почувши брати про нас, повиходили назустріч нам аж до Апиєвого торгу та Трох Гостинниць. Побачивши їх Павел і подякувавши Богу, набрав ся сьмілости. Як же прийшли ми в Рим, сотник передав вязників воїводї; Павлу ж дозволено жити окроме з воїном, що стеріг його.
Біблія
Біблія для діточок
