Дії 14:8-18

А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив. Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати, рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив. Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас. Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова. Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом. Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ, і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них. Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх. Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші. І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.