2-а Самуїлова 5
5
1І поприходили всї поколїння Ізрайлеві до Давида в Геброн і промовили: Ось ми тїло твоє й костї твої; 2Уже давно, як ще царював Саул, ти був тим, що водив Ізраїля в поле й приводив додому; до того ж і Господь глаголав до тебе: Ти пасти меш мій нарід Ізраїля і князювати меш над Ізраїлем. 3І поприходили всї голови Ізрайлеві до царя в Геброн, і вчинив царь Давид у Гебронї перед лицем Господнїм умову з ними, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем. 4Трийцять год віку було Давидові, як він почав царювати, а царював він сорок лїт. 5У Гебронї царював над Юдою сїм год і шість місяцїв, а в Ерусалимі царював трийцять і три годи над усїм Ізраїлем і Юдою. 6І двинув царь із людьми своїми під Ерусалим проти Евузіїв, що жили в тій сторонї. Та вони сказали Давидові: Не ввійдеш ти сюди, нї; слїпі й криві проженуть тебе, а се значило: не вламлеться сюди Давид! 7Давид же зайняв приступом замок Сион, - се Давидове місто. 8І рече того дня Давид: Хто побивати ме Евузіїв, що ненавидять душу Давидову, нехай вбиває списом і слїпих та кульгавих. З сього й пійшла приповідка: "Слїпий і кривий не ввійде в палату." 9І осївся Давид на замку та й назвав його городом Давидовим. І утвердив його Давид навкруги, почавши від долини Милло, і з середини. 10І вбивавсь Давид у потугу все більш та більш, і Господь, Бог Саваот*, був з ним. 11І прислав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, з кедриною, а до того й теслїв і мулярів, і вони збудували Давидові палати. 12І зрозумів Давид, що Господь потвердив його царем над Ізраїлем, та що він царство його підняв у гору задля народу свого Ізраїля. 13І взяв Давид собі ще більш наложниць і жен, як переселивсь із Геброну, й народилось йому ще більше синів і дочок. 14Ось імена тих, що народились йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан і Соломон; 15Ебсар, Елисуа, Нафек, Яфія, 16Елисама, Еліада й Елифалет. 17Як довідалися ж Филистії про помазаннє Давида царем над Ізраїлем, двинули всї Филистії, щоб одолїти Давида. Та сповіщено про се Давида, й він перейшов у твердиню. 18Як прийшли ж Филистії й розложились по Рефаїм-долинї, 19Поспитав Давид Господа: Чи виступати менї проти Филистіїв? Чи подаси їх менї на поталу? І відказав Давидові Господь: Ійди, я бо подам Филистіїв у руки тобі. 20І двинув Давид під Баал-Перазим, а побивши їх там, сказав: Господь порозносив моїх ворогів передо мною, як розтїкаєся вода! Тим і прозвано те місце Баал-Перазим (Долина розносу). 21І полишали вони там свої боги, а Давид і люде його позбирали їх (і попалили). 22І знов прийшли Филистії та й розсипались по Рефаїм-поділлю. 23Як же поспитав Давид Господа, чи виходити йому проти Филистіїв і чи віддасть їх йому в руки, відказав він: Не йди назустріч їм, а зайди їх ззаду, й нападеш їх від сторони грушевих дерев. 24І як почуєш такий шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї нападай, бо то Господь вирушив поперед тебе, щоб побити військо Филистійське. 25І вчинив Давид, як повелїв йому Господь, та й побивав Филистіїв від Габаа аж до Газеру.
Поточний вибір:
2-а Самуїлова 5: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть