Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою. Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти! Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного, живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу! Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати. Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас, сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки, бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого: то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою! Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
Прочитати Приповiстi 1
Поділитись
Порівняти всі видання: Приповiстi 1:8-19
Зберігайте вірші, читайте офлайн, дивіться навчальні відео тощо!
Головна
Біблія
Плани
Відео