Приповiстi 1:8-19
Приповiстi 1:8-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Сину мій, прислухайся до настанов батька свого й не відкидай повчань матері своєї, бо їхні напучення — це гарний вінок із квітів для твоєї голови й намисто на шию. Сину мій, якщо тебе зваблюють грішники, не поступайся їм. Якщо вони говорять: «Ходімо з нами, давай влаштуємо засідку і вполюємо невинних, пустимо їм кров безпричинно. Проковтнемо їх живцем, як Шеол, згубимо невинних, як могила. Ми знайдемо різноманітні цінні скарби, наповнимо домівки свої награбованим добром. Ти матимеш добру частку здобичі — між усіма розділимо багатство». Сину мій, не водися з ними. Не ставай на їхній шлях, бо їхні ноги прямують до зла, бо вони спішать пролити кров. Марно розкидати сіті у птаха на очах. Ці люди чатують у засідці, щоб дочекатись власної крові. Вони влаштовують засідку на власне життя. Такий кінець спіткає кожного, хто зазіхає на чуже добро. Воно відбере життя в тих, хто ним заволодів.
Приповiстi 1:8-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї, вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою. Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти! Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного, живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу! Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати. Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас, сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки, бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати! Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого: то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою! Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
Приповiстi 1:8-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Прислухайся, сину, до повчання свого батька і не відкидай настанови своєї матері, оскільки прекрасний вінок отримаєш для твоєї голови і золоту оздобу на твою шию. Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, і не погоджуйся, коли намовлятимуть тебе, кажучи: Іди з нами, стань учасником пролиття крові — несправедливо сховаємо в землі праведного чоловіка; поглинемо його живцем, немов ад, — зітремо пам’ять про нього із землі; присвоїмо собі його велике майно, — наповнимо здобиччю наші оселі; кинь з нами свій жереб, усі будемо мати спільний гаманець, — нехай буде в нас один мішок! Не йди з ними в дорогу, зверни свою ногу з їхньої стежки! Адже їхні ноги біжать до зла і поспішають проливати кров. Однак, не без підстав розтягують сітку на птахів! Учасники вбивства самі на себе накликають лихо, — страшне знищення беззаконних людей. Такі дороги в усіх, хто творить беззаконня, — вони гублять свою душу безбожністю.
Приповiстi 1:8-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту; Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі. Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх; Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного, Проковтнемо його живого, мов безодня, - цїлого, мов би провалився в пропасть; Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом; Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, - Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї, Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові. Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла; Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам. Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.