Йов 39
39
1Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?
2Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження, 3коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу? 4Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються. 5Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв’язав ослу дикому пута, 6якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню? 7Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича. 8Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого. 9Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він? 10Чи ти однорога прив’яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини? 11Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш? 12Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік? 13Крило струсеве радісно б’ється, чи ж крило це й пір’їна лелеки?
14Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває, 15і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати. 16Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться, 17бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом. 18А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця! 19Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?
20Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне! 21Б’є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї, 22сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча, 23хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище! 24Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу. 25При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик. 26Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?
27Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті? 28На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині, 29ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його, 30а його пташенята п’ють кров. Де ж забиті, там він.
Поточний вибір:
Йов 39: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962