Буття 32:22-32

І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі. І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок. І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було. І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря. І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним. І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене. І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків. І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав. І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім’я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там. І назвав Яків ім’я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя. І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.