Буття 32:22-32
Буття 32:22-32 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Серед ночі Яків устав, взяв обох своїх жінок, двох їхніх служниць і своїх одинадцятьох дітей і перейшов убрід річку Яввок. Він усіх їх переправив через річку, а також і все своє майно. Коли Яків залишився на самоті, якийсь Чоловік прийшов і боровся з ним аж до сходу сонця. Побачивши, що не може здолати Якова, Той Чоловік ударив його по стегну і вивихнув йому суглоб. Тоді Чоловік і каже: «Відпусти мене, бо сонце вже сходить». Але Яків відповів: «Не відпущу, доки не благословиш мене». Чоловік тоді спитав Якова: «Як твоє ім’я?» Той каже: «Яків». А Чоловік йому: «Віднині не Яковом зватимешся ти, а Ізраїлем, оскільки боровся ти з Богом і з людьми і переміг». Яків тоді спитав: «Скажи мені, будь ласка, Своє ім’я». А Чоловік каже: «Навіщо питаєш, як Мене зовуть?» І тоді Він благословив Якова. Яків назвав те місце Пеніел. Він сказав: «Хоч і бачив я Бога віч-на-віч, але життя моє збережене». Сонце зійшло над ним, коли він проходив Пенуел. Яків ішов, кульгаючи через своє вражене стегно. Через те, що Якова вдарили по стегну і пошкодили саме м’язи стегна, народ ізраїльський досі не вживає в їжу стегна.
Буття 32:22-32 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі. І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок. І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було. І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря. І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним. І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене. І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків. І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав. І запитав Яків і сказав: Скажи ж Ім’я Своє. А Той відказав: Пощо питаєш про Ймення Моє? І Він поблагословив його там. І назвав Яків ім’я того місця: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя. І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
Буття 32:22-32 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І дари випереджували його особу, — він ту ніч провів у таборі. Устав він тієї ночі, взяв обох жінок, обох рабинь, своїх одинадцятеро дітей і переправив через брід Явок. І взяв їх, і перевів через струмок, і перепровадив усе, що належало йому. Тож Яків залишився сам… і якийсь Чоловік боровся з ним до ранку. Та побачивши, що не здолає його, торкнувся до м’яза його стегна, і затерпнув м’яз стегна Якова, коли Він боровся з ним. І сказав йому: Відпусти Мене, бо настав світанок. Той же сказав: Не відпущу Тебе, якщо не поблагословиш мене. А Він запитав його: Яке твоє ім’я? Той відповів: Яків. Він же відповів йому: Не буде більше ім’я твоє Яків, а Ізраїль буде твоє ім’я, бо ти витримав змагання з Богом і сильний є між людьми. А Яків, запитуючи, сказав: Назви мені Своє Ім’я. Чого оце питаєш про Моє Ім’я? — промовив Той, і поблагословив його там. І дав Яків назву тому місцю «Образ Божий». Адже я побачив Бога обличчям в обличчя, — сказав він, — та моя душа спаслася. І засяяло йому сонце, коли проминув Образ Божий. Він кульгав на своє стегно.
Буття 32:22-32 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синів своїх, і перейшов бридьма брід Ябок. І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав. Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло; Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним. І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене. Рече ж йому: Як на імя тебе? Він же каже: Яков. І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору. І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там. І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя. Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно. Тим же то й тепер не їдять сини Ізраїлеві жили, що на составі бедра, тому, що боровшийся зрушив жилу на составі бедра Якова.