Вихід 21:1-17

А оце закони, що ти викладеш перед ними: Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю. Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його. Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один. А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю, то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки! А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби. Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її. А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок. Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй. А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу. Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий. А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече. А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть. А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий. А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий. І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.