2-а хронiки 20:5-13

І став Йосафат у зборі Юдиному та єрусалимському в Господньому домі, перед новим подвір’ям, та й сказав: Господи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небесах? І Ти пануєш над усіма царствами народів, і в руці Твоїй сила та міць, і немає такого, хто б став проти Тебе! Чи ж не Ти, Боже наш, повиганяв мешканців цього Краю перед народом Твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовому насінню, Твоєму приятелеві навіки? І вони осілися в ньому, і збудували Тобі в ньому святиню для Ймення Твого, говорячи: Якщо прийде на нас зло, меч укарання, чи моровиця, чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім’я Твоє в цьому храмі, і будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш. А тепер ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через них Ти не дав ізраїльтянам іти, коли вони виходили були з єгипетського краю, і вони минули їх, і не вигубили їх, і оце вони відплачують нам навалою, щоб вигнати нас із спадку Твого, який Ти віддав нам. Боже наш, чи ж Ти не осудиш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силенною, що приходить на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе! А всі юдеяни стояли перед Господнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні сини.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до 2-а хронiки 20:5-13