1-а Самуїлова 8:1-10

І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля. І було ім’я перворідного сина його Йоїл, а ім’я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві. А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона. І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами, та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів. І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа. І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними. Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі. А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними. І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя