Через це обітниця, — щоб вона була з благодаті, аби бути непорушною для всіх нащадків, — є з віри; і не тільки для того, хто від Закону, а й для того, хто є з віри Авраама, який для нас усіх є батьком;
як ото написано: Я настановив тебе батьком багатьох народів — перед Богом, в Якого він повірив, Який оживляє мертвих та називає те, що не існує, як існуюче.
Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство.
Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри;
він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові,
і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.
Тому й зараховано йому це за праведність.
Та не було написано тільки для нього одного те, що зараховано йому,
але й для нас, бо має бути зараховано й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Господа нашого Ісуса з мертвих,
Який був виданий за наші переступи й воскрес для нашого оправдання.