Римлян 12:1-13

Римлян 12:1-13 УТТ

Тож благаю вас, брати: заради Божого милосердя, принесіть ваші тіла як живу, святу, приємну Богові жертву, як ваше служіння розуму. І не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале. Кажу кожному з вас через дану мені благодать: не думати про себе більше, ніж належить думати, а думати скромно, згідно з мірою віри, якою Бог кожного наділив. Бо як в одному тілі маємо багато членів, а всі члени виконують не однакові дії, так само, хоч і багато нас, але ми є одним тілом у Христі, а окремо ми один для одного є членами. Маємо різноманітні дари, згідно з даною нам благодаттю: якщо пророцтво, — то в міру віри; якщо служіння, — перебувай у служінні; якщо вчитель, — у навчанні; коли хто потішає, — потішай, хто подає, — давай у простоті, хто керує, — керуй з ревністю, хто виявляє милосердя, — нехай робить це з привітністю. Любов — нелицемірна. Ненавидьте зло, шукайте добра, любіть один одного по-братерськи, пошаною один одного випереджайте; у наполегливості не лінуйтеся, духом палайте, Господу служіть, радійте надією, труднощі переносьте, перебувайте в молитві; беріть участь у потребах святих, виявляйте гостинність.