Брати, бажання мого серця і молитва до Бога — [за Ізраїль] на спасіння.
Свідчу їм, що вони мають Божу ревність, але не розумну.
Оскільки не розуміючи Божої праведності й силкуючись встановити власну праведність, вони не підкорилися Божій праведності.
Завершення Закону — Христос: для оправдання кожного, хто вірує.
Мойсей пише про ту праведність, що від Закону: Людина, яка виконуватиме його, буде ним жити.
А про праведність, що з віри, говорить так: Не кажи у своєму серці: Хто ж підніметься на небо? — це значить — звести Христа додолу;
або: Хто ж зійде в безодню? — це значить — Христа з мертвих підняти.
А що каже [Писання]? Близько до тебе слово, воно у твоїх устах і у твоєму серці, — тобто слово віри, яке проповідуємо.
Якщо визнаєш своїми устами Господа Ісуса й повіриш у своєму серці, що Бог підняв Його з мертвих, то спасешся.
Бо серцем віримо для праведності, а устами визнаємо для спасіння.
Писання каже: Кожний, хто вірить у Нього, не буде засоромлений!
Немає різниці між юдеєм і греком, бо один Бог для всіх — щедрий для всіх, хто кличе Його.
Бо кожний, хто тільки прикличе Господнє Ім’я, буде спасенний.
Але як прикликатимуть Того, у Кого не повірили? І як повірять у Того, про Кого не чули? І як почують без проповідника?
А як можуть проповідувати, якщо не будуть послані? Так, як написано: Які гарні ноги в благовісників [миру, у благовісників] добра!
Але не всі послухалися Євангелія! Ісая каже: Господи, хто ж повірив тому, що почув від нас?
Тому віра — від слухання, а слухання — через Слово Христа.