Повчання Асафа. Прислухайся, мій народе, до мого закону, прихили своє вухо до слів моїх уст.
Я відкрию уста свої в притчах, розкажу давні загадки:
те, що ми почули і що зрозуміли, що розповіли нам наші батьки.
Воно в наступному поколінні не сховалося від їхніх дітей, які звіщали хвалу Господню, Його силу, усі Його дивовижні діла, які Він учинив.
Він дав свідчення в Якові й встановив закон в Ізраїлі, — те, що Він заповів нашим батькам, аби вони об’явили своїм синам;
щоби знало наступне покоління — сини, які народяться; тож вони піднімуться і сповістять це своїм синам,
аби ті покладали свою надію на Бога, не забували Божих діянь і шукали Його заповідей;
щоб не стали такими, як їхні батьки — родом лукавим і прикрим, який не виправив свого серця, а свій дух не довірив Богові.
Сини Єфрема, що натягали луки і стріляли, у день битви втекли.
Вони не зберегли Божого завіту, не забажали ходити в Його законі,
забули про Його добродійність і всі Його дивовижні діла, які Він їм виявив,
перед їхніми батьками — ті дивовижні діла, які Він вчинив у Єгипетській землі, на рівнині Танеос.
Він розділив море і провів їх, а води поставив, наче бурдюк,
і вів їх хмарою вдень і світлом вогню всю ніч.
Він розколов скелю в пустелі й напоїв їх, наче з великої безодні:
вивів воду зі скелі, — пустив води, наче ріки.
Та вони й надалі продовжували грішити проти Нього, бунтувалися проти Всевишнього в безводній пустелі,
випробовували Бога у своїх серцях, вимагаючи їжі для своєї душі.
Вони говорили проти Бога й казали: Хіба Бог спроможний приготувати обід у пустелі?
Адже коли вдарив Він об скелю, полилися води, та й наповнилися потоки, то чи не спроможний Він дати й хліба, забезпечити Свій народ їжею?
Біблія
Біблія для діточок
