Зрештою, брати мої, радійте в Господі! Писати мені вам саме це не прикро, бо це вам для утвердження.
Стережіться собак, стережіться поганих працівників, стережіться нарізок на тілі.
Адже обрізання — це ми, які поклоняємося Богові духом і хвалимося Ісусом Христом, і не покладаємо надію на тіло,
хоч я і міг би покладатися на тіло. Коли хто й думає покладатися на тіло, то я тим паче:
обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племені Веніамина, єврей з євреїв, щодо Закону — фарисей,
щодо ревності — гонитель Церкви, щодо праведності, яка від Закону, — бездоганний.
Але що було для мене надбанням, те я визнав ради Христа за втрату.
І взагалі, усе визнаю за втрату, порівняно з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа, задля Якого я все втратив і вважаю за сміття, аби здобути Христа,
і виявитися в Ньому не зі своєю праведністю, яка від Закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю, яка від Бога, через віру;
щоби пізнати Його, і силу Його воскресіння, і бути спільником у Його стражданнях, уподібнюючись Його смерті,
аби якось досягти воскресіння мертвих.