У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм:
Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти;
якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.
Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?
А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.
І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям.
Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати.
І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.
А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.
І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.
Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його.
Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки!
Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.
Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні.
І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової.
А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають.
Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле?
Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте,
коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять.
А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім.
Тоді Він каже їм: Ви ще не розумієте?
І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього.
І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш?
Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.
Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.
І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].
І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків.
І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос.
Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
Біблія
Біблія для діточок
