Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги, та й сказали: Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?
Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: Не бійся, тільки вір!
І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Івана — брата Якового.
Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили.
Увійшовши, сказав їм: Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!
І почали сміятися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина.
І, взявши дитину за руку, промовив до неї: Таліта кум, — що в перекладі означає: Дівчино, кажу тобі, встань!
І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння.
Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти.