Через два дні була Пасха й Опрісноки. Первосвященики та книжники шукали, як би Його підступом схопити та вбити.
Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.
Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову.
Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира?
Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв і роздати бідним! Тож докоряли їй.
А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!
Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте.
Що вона могла — те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном.
Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [це] Євангеліє в усьому світі, — те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!
Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його.
А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати.
Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?
Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним.
Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху?
І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас.
І відійшли учні, і прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували пасху.
А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене.
Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?]
Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці.
І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися!
Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!
І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї.
І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох.
Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!
І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.
І каже їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці.
Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї.
А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!
Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене!
Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, — все одно не відречуся від Тебе! Так само говорили й усі інші.
Біблія
Біблія для діточок
