Луки 7:24-50

А коли Іванові посланці відійшли, Він почав говорити про Івана до натовпу: На що ви ходили дивитися в пустелю? На колиханий вітром очерет? То на що ж ви ходили дивитися? Може, на людину, вдягнену в м’які шати? Але ті, котрі одягаються пишно та розкішно, живуть у царських палацах. На що ж ви ходили дивитися? На пророка? Так, кажу вам, — навіть більше, ніж на пророка! Він той, про кого написано: Ось Я посилаю ангела Мого перед обличчя Твоє, який приготує Твою дорогу перед Тобою! Кажу вам, що з-поміж народжених від жінок немає більшого від Івана, але найменший у Царстві Божому більший за нього! Весь народ і митники, почувши, визнали правоту Бога й охрестилися Івановим хрещенням, а фарисеї та законники відкинули задум Божий для них — не були хрещені ним. Тож з ким порівняю людей цього роду? До кого вони подібні? Подібні вони до дітей, які сидять на майданах і гукають одне одному, кажучи: Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали! Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете: Він біса має. Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: Цей Чоловік ненажера і п’яниця, приятель митників і грішників. Тож виправдалася мудрість усіма своїми дітьми. Один із фарисеїв просив Його, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, Він сів до столу. А жінка, яка була в місті, грішниця, довідавшись, що Він сидить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; вона ззаду припала до Його ніг і, плачучи, почала обмивати Його ноги слізьми та обтирати волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром. Побачивши це, фарисей, котрий запросив Його, міркував собі й казав: Коли б Він був пророком, то знав би, хто і яка ця жінка, яка доторкається до Нього, — що вона грішниця! Ісус у відповідь промовив до нього: Симоне, маю тобі щось сказати. А той промовив: Кажи, Учителю! Були в одного лихваря два боржники: один був винен п’ятсот динаріїв, а другий — п’ятдесят. Оскільки вони не могли віддати, то обом подарував. Отже, котрий з них більше любитиме його? У відповідь Симон сказав: Думаю, що той, якому більше подарував. І Він сказав йому: Правильно ти розсудив. Обернувшись до жінки, Він сказав Симонові: Чи ти бачиш цю жінку? Я ввійшов до твого дому, а ти води на Мої ноги не дав, а вона слізьми полила Мені ноги й волоссям своїм обтерла. Поцілунку Мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов Я, не перестає цілувати Мої ноги. Голови Моєї ти олією не намастив, а вона миром намастила Мої ноги. Через те кажу тобі: Прощаються її численні гріхи, бо дуже вона полюбила, а кому мало прощається, той мало любить! А до неї Він промовив: Прощаються твої гріхи! Ті, хто сидів при столі, почали міркувати собі: Хто ж Він, що й гріхи прощає? Він же сказав жінці: Твоя віра спасла тебе; іди в мирі!