Луки 22:60-71

Луки 22:60-71 УТТ

Та Петро промовив: Чоловіче, не знаю, про що ти говориш! І тут же, як він говорив, заспівав півень. Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Господа, коли Він йому сказав: Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі! І, вийшовши геть, він гірко заплакав. А мужі, які тримали Ісуса, глумилися з Нього, б’ючи; вони, зав’язавши Йому очі, [били Його в обличчя і] запитували Його, кажучи: Пророкуй, хто Тебе вдарив? І багато іншого, зневажливого, наговорювали на Нього. Коли почався день, зібралася рада старших народу, первосвящеників і книжників, і повели Його на свої збори, кажучи: Якщо Ти — Христос, то скажи нам! Він відповів їм: Якщо Я вам скажу, не повірите; якщо ж запитаю, не відповісте [Мені й не відпустите]. Віднині ж буде, що Син Людський сидітиме по правиці Божої сили. Тоді всі запитали: Чи Ти — Син Божий? А Він їм відповів: Ви самі говорите, що Я є. Вони ж сказали: Навіщо нам потрібне ще якесь свідчення? Адже ми самі почули з Його вуст!

Прочитати Луки 22

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Луки 22:60-71