Та Петро промовив: Чоловіче, не знаю, про що ти говориш! І тут же, як він говорив, заспівав півень.
Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Господа, коли Він йому сказав: Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі!
І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
А мужі, які тримали Ісуса, глумилися з Нього, б’ючи;
вони, зав’язавши Йому очі, [били Його в обличчя і] запитували Його, кажучи: Пророкуй, хто Тебе вдарив?
І багато іншого, зневажливого, наговорювали на Нього.
Коли почався день, зібралася рада старших народу, первосвящеників і книжників, і повели Його на свої збори,
кажучи: Якщо Ти — Христос, то скажи нам! Він відповів їм: Якщо Я вам скажу, не повірите;
якщо ж запитаю, не відповісте [Мені й не відпустите].
Віднині ж буде, що Син Людський сидітиме по правиці Божої сили.
Тоді всі запитали: Чи Ти — Син Божий? А Він їм відповів: Ви самі говорите, що Я є.
Вони ж сказали: Навіщо нам потрібне ще якесь свідчення? Адже ми самі почули з Його вуст!