Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом
і вигукнула гучним голосом, промовляючи: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби!
І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла мати мого Господа?
Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі.
Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!
А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм,
бо Він зглянувся на покору раби Своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
бо зробив мені велике Сильний! І святе Ім’я Його,
і милість Його з роду в рід для тих, хто боїться Його.
Він показав силу руки Своєї, розсіяв гордих думками сердець їхніх,
скинув сильних з престолів і підняв покірних,
голодним дав достаток, а багатих відіслав ні з чим.
Пригорнув Ізраїля, слугу Свого, щоби згадати милість,
як і проголосив нашим батькам — Авраамові та роду його аж до віку!
Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
А Єлизаветі настав час родити; і вона народила сина.
Почули сусіди та її родина, що Господь щедро злив Свою милість на неї, і раділи разом з нею.
Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.
Та озвалася його мати й сказала: Ні, хай буде названий Іваном!
А їй сказали, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім’ям.
Тож знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
Попросивши дощечку, написав слова: Його ім’я — Іван! І всі здивувалися.
У ту мить відкрилися його уста та його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
І страх напав на всіх їхніх сусідів; і по всій гірській околиці Юдеї розповідали про всі ці події.
Усі, хто почув це, брали до свого серця, запитуючи: Ким же буде ця дитина? Бо Господня рука була з нею!
Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, промовляючи:
Благословенний Господь, Бог Ізраїля, бо Він відвідав і викупив Свій народ,
Він підніс нам ріг спасіння у домі Свого слуги Давида,
як заповідав устами святих Своїх відвічних пророків,
що спасе нас від наших ворогів і з руки всіх, хто ненавидить нас,
щоб виявити милість нашим батькам і згадати Свій святий Завіт,
Який дотримає клятву, котру Він дав нашому батькові Авраамові,
щоб ми визволилися з руки ворогів і без страху
служили Йому у святості й праведності, доки будемо жити.
І ти, дитино, будеш названа пророком Всевишнього, бо ти йтимеш перед Господом, щоби приготувати Йому дорогу;
щоби дати пізнати Його народові спасіння через прощення їхніх гріхів;
аби через превелике милосердя нашого Бога, в якому нас відвідає Схід з висоти,
освітити тих, які перебувають у темряві та в смертній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру!
А дитина росла й міцніла духом, перебуваючи в пустелях до дня свого з’явлення перед Ізраїлем.
Біблія
Біблія для діточок
