Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж!
Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте.
Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти?
Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу.
Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив.
Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне.
Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне.
Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю!
Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила.
Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні.
Значно більше повірило через Його слово.
Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він — справжній Спаситель світу, [Христос].
А через два дні Він вийшов звідти [і пішов] до Галилеї,
бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині.
Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.
Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. У Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав.
Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив [Його], щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті.
А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите!
Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя!
Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов.
Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий.
Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка.
Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім.
Це вже було друге чудо, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.