Вiд Iвана 4:31-54

Вiд Iвана 4:31-54 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Тим часом Ісусові учні умовляли Його: «Вчителю, Ти б чогось попоїв!» Але Він їм відповів: «Я маю їжу, про яку вам нічого невідомо». І почали учні питати один одного: «Можливо, Йому хтось вже приніс поїсти?» Ісус мовив до них: «Їжа Моя в тому, щоб виконувати волю Того, Хто послав Мене, і закінчити Його справу. Засіваючи поле, ви часто кажете: „Ще чотири місяці, а там і жнива”. Отож кажу Я вам, підведіть очі й погляньте на поля. Вони вже готові для жнив. Жнець уже одержує платню і збирає врожай для вічного життя, щоб і сіяч, і жнець удвох раділи й були щасливі. І справді слушна приказка: „Один сіє, другий жне”. Я послав вас збирати те, над чим ви не трудилися: інші працювали, а ви прийшли, щоб зібрати прибуток». Багато самаритян із цього міста повірили в Ісуса зі слів жінки, яка свідчила: «Він розповів мені про все, що я робила в житті». Коли самаритяни прийшли до Нього, то попросили Його побути з ними, тож Він залишився там на два дні. І багато хто ще повірив в Ісуса, почувши, що Він їм розповідав. Вони сказали тій жінці: «Спочатку ми повірили в Ісуса з твоїх слів, а зараз ми почули Його самі. Отже, ми бачимо, що цей Чоловік і справді Спаситель світу». Через два дні Ісус пішов звідти до Ґалилеї, бо Він сам говорив, що пророка не шанують у його рідній вітчизні. Отже, коли Ісус прийшов туди, ґалилеяни щиро зустріли Його, тому що вони були на святі Пасхи в Єрусалимі, та бачили все, що Він там звершив. Ісус знову попрямував до міста Кани, що в Ґалилеї, де Він перетворив воду на вино. На той час у Капернаумі в одного царського чиновника хворів син. Чиновник довідався, що Ісус прийшов до Ґалилеї з Юдеї. Він став перед Ісусом і почав благати завітати до Капернаума, щоби зцілити сина, бо той уже помирав. Та Ісус каже йому: «Ви, люди, якщо не побачите знамення й чуда, ніяк не можете повірити в Мене». Чиновник благав: «Господи, благаю Тебе, прийди, поки мій син іще не помер!» І відповів йому Ісус: «Йди додому, твій син житиме». Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, й пішов додому. По дорозі додому він зустрів своїх слуг, які сповістили, що син його одужав. Він запитав, коли стало краще його синові, і йому відповіли: «Лихоманка залишила його вчора десь о першій годині по полудні». І батько збагнув, що саме в цей час Ісус сказав йому: «Твій син житиме». І він повірив у Ісуса, а разом з ним і вся його родина. Це було друге чудо, яке звершив Ісус у Ґалилеї, повернувшись з Юдеї.

Вiд Iвана 4:31-54 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Тим часом учні просили Його: Равві, їж. Та Він сказав їм: У мене є їжа, про яку ви не знаєте. Тоді учні почали говорити між собою: Невже хтось приніс Йому їсти? Ісус каже їм: Моя їжа — чинити волю Того, Хто Мене послав, і виконати Його діло. Чи не кажете ви: Ще чотири місяці, і настануть жнива? Ось Я кажу вам: Підніміть свої очі і подивіться на ниви, як вони вже побіліли й поспіли до жнив. Хто жне, той отримує нагороду і збирає плід у вічне життя, так що разом радітимуть і хто сіє, і хто жне. Бо в цьому випадку справедливий вислів: Один сіє, а інший жне. Я послав вас жати те, над чим ви не трудилися; інші трудилися, а ви увійшли в їхній труд. І багато самарян з того міста увірувало в Нього через слово жінки, яка свідчила: Він розказав мені все, що я зробила. Тому, коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитись у них, і Він пробув там два дні. І набагато більше увірувало через Його слово, а тій жінці казали: Уже не через твою розповідь віруємо, бо самі почули Його і пізнали, що Він справді Спаситель світу, Христос. Через два дні Він вийшов звідти і пішов у Галілею. Бо Сам Ісус свідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Коли ж Він прийшов у Галілею, то галілеяни прийняли Його, бачивши все, що Він зробив у Єрусалимі на святі, бо й вони ходили на свято. І от Ісус знову прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду на вино. А в Капернаумі був один царедворець, син якого був хворий. Він, почувши, що Ісус прийшов з Іудеї в Галілею, пішов до Нього і просив Його прийти й зцілити його сина, бо той був при смерті. Ісус сказав йому: Ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес. Царедворець каже Йому: Пане, прийди, поки не померло моє дитя. Ісус каже йому: Іди, твій син живий. Той чоловік повірив слову, яке сказав йому Ісус, і пішов. Коли ж він ще йшов, його слуги зустріли його і сповістили: Твій син живий. Тоді він запитав у них, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали йому: Учора о сьомій годині гарячка залишила його. З цього батько дізнався, що це була та година, о котрій Ісус сказав йому: Твій син живий, — і увірував сам і весь його дім. Це вже друге чудо вчинив Ісус, як прийшов з Іудеї в Галілею.

Вiд Iвана 4:31-54 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж! А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви. Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти? Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити. Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони! А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи. Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне. Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли. З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була! А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні. Значно ж більш вони ввірували через слово Його. А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу! Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею. Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй. А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони. Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі. Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти. Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте! Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя! Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов. А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе. А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його. Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім. Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.

Вiд Iвана 4:31-54 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві, їж! Та Він сказав їм: Я маю їсти поживу, якої ви не знаєте. Тоді учні почали перемовлятися між собою: Чи не приніс хто Йому їсти? Каже їм Ісус: Моя пожива — чинити волю Того, Хто послав Мене, та довершити Його справу. Чи не кажете ви, що за чотири місяці настануть жнива? А я кажу вам: Підійміть ваші очі й погляньте на ниви, які вже дозріли для жнив. Хто жне, той одержує нагороду і збирає врожай для вічного життя, щоб разом раділи ті, хто сіє і хто жне. Адже тут справджується приказка: Один сіє, а інший жне. Я послав вас жати там, де ви не трудилися; інші трудилися, а ви пожинаєте їхню працю! Багато самарійців з того міста повірило в Нього через слова, які засвідчила жінка: Він сказав мені все, що я зробила. Ось чому, коли прийшли до Нього самарійці, то просили Його, щоби побув у них. І Він пробув там два дні. Значно більше повірило через Його слово. Жінці ж казали: Вже не через твоє свідчення віримо, а тому, що самі чули та знаємо, що Він — справжній Спаситель світу, [Христос]. А через два дні Він вийшов звідти [і пішов] до Галилеї, бо Сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галилею, галилейці прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято. Отож, [Ісус] знову прийшов до Кани Галилейської, де перетворив воду у вино. У Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав. Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галилеї, він пішов до Нього і просив [Його], щоби прийшов і оздоровив його сина, який був при смерті. А Ісус сказав йому: Якщо не побачите ознак і чудес, не повірите! Каже Йому придворний: Господи, прийди, поки не померло моє дитя! Говорить йому Ісус: Іди, твій син живе! І повірив чоловік у слова, які сказав йому Ісус, і пішов. Відразу ж, як він входив, його раби зустріли його [і сповістили йому], кажучи, що його син живий. Він же запитав у них про час, коли йому покращало. А йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка. Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: Твій син живе! Тож повірив він сам і весь його дім. Це вже було друге чудо, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

Вiд Iвана 4:31-54 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

Тим часом просили Його ученики: Рави, їж. Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте. Казали ж ученики один до одного: Хиба хто принїс Йому їсти? Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло. Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива. І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне. Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне. Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли. З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав менї все, що зробила. Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї. І багато більше увірувало за слово Його. А тій жінцї казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справдї Спас сьвіту Христос. Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею. Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має. Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята. Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі. Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти. Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте. Каже до Него царський: Господи, йди перш, нїж умре дитина моя. Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов. Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий. Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка. Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його. Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.