Івана 11:28-54

Івана 11:28-54 УТТ

Сказавши це, вона пішла й покликала свою сестру Марію. Вона пошепки промовила: Учитель прийшов і кличе тебе! Та ж, як почула, швидко встала й пішла до Нього, оскільки Ісус ще не прийшов до села, а був на тому місці, де зустріла Його Марта. А юдеї, які були з нею в хаті й потішали її, побачивши, що Марія швидко встала й вийшла, подалися за нею, гадаючи, що вона пішла до гробниці, щоб там поплакати. Коли Марія прийшла туди, де був Ісус, і побачила Його, то впала Йому до ніг і промовила: Господи, якби Ти був тут, мій брат не помер би! Ісус, побачивши, що вона плаче, та юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, розжалобився духом і Сам зворушився. І Він запитав: Де ви його поклали? Йому відповіли: Господи, іди поглянь! Ісус заплакав. А юдеї загомоніли: Дивись, як Він любив його! Деякі з них зауважили: Хіба не міг Той, Хто відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер? Перебуваючи у внутрішній жалобі, Ісус підходить до гробниці. Це була печера, до якої прилягав камінь. Ісус промовив: Відваліть камінь! Марта, сестра померлого, сказала Йому: Господи, вже чути запах, бо чотири дні вже минуло! Ісус їй відповів: Хіба не сказав Я тобі, що коли будеш вірити, — побачиш Божу славу? Відвалили камінь від печери, [де лежав померлий]. Ісус звів очі вгору й промовив: Отче, дякую Тобі, що Ти вислухав Мене. Я знав, що Ти завжди Мене вислуховуєш, але задля натовпу, який стоїть довкола, Я сказав, — аби повірили, що Ти Мене послав! Промовивши це, Він вигукнув гучним голосом: Лазарю, вийди сюди! І померлий вийшов. Руки й ноги його були обмотані полотном, а його обличчя обв’язане хусткою. Каже їм Ісус: Розв’яжіть його й звільніть, щоб міг ходити. Тоді багато юдеїв, які прийшли до Марії та побачили, що Він зробив, повірили в Нього. Деякі з них пішли до фарисеїв і розповіли їм, що вчинив Ісус. Зібрали первосвященики й фарисеї раду і говорили: Що нам робити? Адже Ця Людина робить багато чудес! Якщо залишимо Його, то всі повірять у Нього; і прийдуть римляни, і віднімуть у нас і храм, і народ! Один же з них, Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: Ви нічого не знаєте! Хіба не розумієте, що краще для вас, щоб Одна Людина померла за народ, а не щоб увесь народ загинув? Це він сказав не від себе, але, бувши того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, — і не тільки за народ, але щоб і розсіяних Божих дітей зібрати разом. Отже, із цього дня вони змовилися вбити Його. Ісус більше не ходив відкрито між юдеями, але пішов звідти в край, що біля пустелі, до міста, яке називається Єфрем, і там залишався з учнями.

Пов'язані відео