На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, двадцять сьомого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джерела безодні, і повідчинялися загати небесні. І сорок днів та сорок ночей ішов дощ на землю. У той день Ной, сини Ноя — Сим, Хам і Яфет, і дружина Ноя, а з ним — три дружини його синів увійшли в ковчег. І всі звірі за родом, уся худоба за родом, усякий плазун, який повзає по землі, за родом, і всякий птах за родом увійшли в ковчег до Ноя по парах з кожної істоти, в якій є дух життя. І ті, які входили, з кожної істоти ввійшли самець і самиця, — так, як заповів Ноєві Бог. І закрив Господь Бог знадвору ковчег. І був потоп на землі сорок днів і сорок ночей; і прибула вода, і підхопила ковчег, і піднявся він із землі. Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, а ковчег носило по поверхні води. Усе більше і більше прибувала вода на землі й покрила всі високі гори, що були під небом; вода піднялася і покрила всі найвищі гори товщею води в п’ятнадцять ліктів. І вимерло всяке створіння, яке рухається по землі: з птахів, худоби, звірів, і всякий плазун, який повзає по землі, і кожна людина. Тож усе, що має дух життя, — усе, що було на суші, — вимерло. І знищена була всяка істота, яка на поверхні всієї землі, — від людини до худоби, плазунів і небесних птахів, — були вигублені вони із землі. Залишився тільки Ной і ті, хто був з ним у ковчезі. І здіймалася вода над землею сто п’ятдесят днів.
Біблія
Біблія для діточок
