Буття 37:28-35

І проходили люди — мадіянці-купці, а брати витягли і вивели Йосифа з ями. Вони віддали Йосифа ізмаїльцям за двадцять золотих, і ті відвели Йосифа в Єгипет. А Рувим повернувся до ями і не побачив Йосипа в ямі. Він роздер на собі одяг, повернувся до своїх братів і сказав: Хлопця нема, а я — куди тепер піду? Вони ж взяли Йосифового плаща, зарізали козла і вимазали плаща кров’ю. І відіслали барвистого плаща, віднесли своєму батькові, та й сказали: Це ми знайшли, упізнавай, чи це плащ твого сина, чи ні? І той упізнав його, і сказав: Це плащ мого сина; лютий звір його загриз, звір викрав Йосифа. Тож Яків роздер на собі одяг, одягнув мішковину на свої стегна і оплакував свого сина багато днів. Зібралися ж усі його сини й дочки, — вони прийшли втішити його, але він не бажав утішатися, кажучи: З плачем піду я до мого сина, до аду. Так плакав за ним його батько.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Буття 37:28-35