Буття 20
20
1Авраам вирушив звідти в землю на південь і поселився між Кадисом і Суром, — він замешкав у Ґерарах. 2І сказав Авраам про свою дружину Сарру: Вона моя сестра, оскільки побоявся сказати «вона моя дружина», щоби часом через неї його не вбили чоловіки міста. І послав Авімелех, цар Ґерар, і взяв Сарру.
3І прийшов Бог до Авімелеха вночі уві сні, і сказав: Ось ти вмираєш через жінку, яку ти взяв, бо вона живе із чоловіком. 4Авімелех не був із нею, тож він сказав: Господи, чи знищиш праведний народ, який через незнання грішить? 5Хіба ж не він мені сказав: Вона є моєю сестрою? І вона мені сказала: Він є моїм братом. Із чистим серцем і з праведністю рук я зробив це.
6А Бог сказав йому уві сні: Тож Я, знаючи, що із чистим серцем зробив ти це, пощадив тебе, щоб не згрішив ти проти Мене. Тому й не допустив Я, щоб ти був з нею. 7Тепер же поверни жінку чоловікові, бо він пророк; тож помолиться він за тебе, — і житимеш. Якщо ж не повернеш, — знай, що помреш ти і всі твої.
8Авімелех устав вранці, закликав усіх своїх слуг і переказав усі ці слова в їхні вуха; тож усі люди дуже налякалися. 9Тож Авімелех покликав Авраама і сказав йому: Навіщо це ти нам зробив? Хіба згрішили ми чимось перед тобою, що ти навів на мене і на моє царство тяжкий гріх? Те, чого ніхто не робить, — ти зробив мені. 10Промовив Авімелех Авраамові: Що ти задумав, коли робив це? 11Авраам же промовив: Бо сказав я: Ось, на цьому місці немає пошани до Бога, тож мене вб’ють через мою дружину. 12Але вона й справді моя сестра — по батькові, але не по матері, і стала моєю дружиною. 13І сталося, коли вивів мене Бог з дому мого батька, то я сказав їй: Скрізь, куди лише підемо, кажи про мене, що це твій брат, — зроби мені таку ласку.
14Тож Авімелех узяв тисячу дідрахм, овець і телят, рабів і рабинь, і дав Авраамові, і повернув йому Сарру, його дружину. 15І сказав Авімелех Авраамові: Ось, перед тобою моя земля; де лише буде тобі до вподоби, — там і перебувай. 16А Саррі сказав: Ось, дав я тисячу дідрахм твоєму братові, — це буде тобі на вшанування твоєї особи і всім, які з тобою; і завжди говори правду. 17Помолився Авраам до Бога, і зцілив Бог Авімелеха, його дружину та його рабинь — і вони почали народжувати. 18Тому що Господь справді замкнув#20:18 справді замкнув — досл. замикаючи, замкнув (євр. емф. синт.). зовні кожну утробу в Авімелеховому домі через Сарру, Авраамову дружину.
Поточний вибір:
Буття 20: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)