Буття 17:1-8

Аврамові виповнилося дев’яносто дев’ять років. І з’явився Аврамові Господь, і промовив до нього: Я — Бог твій. Догоджуй Мені й будь бездоганним; Я укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і вельми тебе розмножу. Тож Аврам упав на своє обличчя, а Бог, промовляючи йому, сказав: Я постановив: ось завіт Мій з тобою, — ти будеш батьком багатьох народів, і надалі твоє ім’я не буде Аврам, а буде твоє ім’я Авраам, бо Я зробив тебе батьком багатьох народів. І надзвичайно побільшу тебе, і зроблю тебе народами, і з тебе вийдуть царі. І укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і між твоїм потомством після тебе в їхніх поколіннях як вічний завіт, щоби бути Богом тобі й твоїм нащадкам після тебе. Я дам тобі та твоїм нащадкам після тебе землю, в якій перебуваєш, — усю землю Ханаанську, — на вічне володіння, і Я буду їм Богом.