Після цього [Павло], залишивши Афіни, прибув до Коринта.
Він знайшов одного юдея на ім’я Акила, родом з Понту, який недавно прибув з Італії, та Прискилу, його дружину, — бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим, — і прийшов до них.
Оскільки вони були того самого ремесла, то залишився в них і працював; їхнім ремеслом було виготовляти намети.
Щосуботи він проводив бесіди в синагозі, переконуючи юдеїв та греків.
А коли прибули з Македонії Сила й Тимофій, Павло, захоплений Словом, свідчив юдеям, що Ісус є Христос.
Та оскільки вони чинили опір і хулили, то він обтрусив свій одяг і промовив до них: Кров ваша — на вашу голову. Я чистий. Відтепер піду до язичників!
І, пішовши звідти, прибув у дім одного мужа на ім’я Тит Юст, який шанував Бога; його дім був поблизу синагоги.
А Крисп, старший синагоги, повірив у Господа з усім своїм домом; і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.
У видінні вночі Господь сказав Павлові: Не бійся, але говори і не мовчи,
бо Я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоби заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей!
І він залишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого Слова.
А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї одностайно накинулися на Павла і привели його на суд,
кажучи: Він підбурює людей не за Законом шанувати Бога!
Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав юдеям: О юдеї! Якби справді був якийсь злочин або велика кривда, то я підтримав би вас у цій справі.
Але коли суперечка йде про принципи, про імена та про ваш Закон, розглядайте самі, [бо] в цьому я не бажаю бути суддею!
І вигнав їх із суду.
Тоді всі [греки] схопили Состена, старшого синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.
А Павло, пробувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.
Причалив у Ефесі й залишив їх там, а сам, увійшовши до синагоги, розмовляв з юдеями.
Як просили вони залишитися [в них] на довший час, то він не погодився,
а попрощався і сказав: [Мені неодмінно потрібно провести свято, яке наступає, в Єрусалимі]; я знову повернуся до вас, як на те буде воля Божа! Та й відплив з Ефеса.
І, прибувши до Кесарії, зайшов та привітав Церкву і відбув до Антіохії.