Популярні біблійні вірші з БУТТЯ 37

Поділитись

Якось приснився Йосифові сон. Він розповів його своїм братам, після чого став для них ще більш ненависним.

Ізраїль любив Йосифа більше за всіх своїх синів, оскільки він був сином його старості. Тож він справив Йосифу барвистий одяг.

Його ж брати, зауваживши, що їхній батько любить Йосифа більше, ніж усіх його братів, зненавиділи його, так що не могли з ним спокійно розмовляти.

Приснився йому ще один сон, якого він також розповів своїм братам. Наснився мені ще один сон, – оповідав він. – Мені вклонилися сонце, місяць і одинадцять зірок.

Тож, якщо його брати сповнилися до нього почуттям заздрощів, то його батько усе сказане зберіг у пам’яті.

Послухайте цей сон, – сказав їм Йосиф, – що мені наснилось. Ось ми посеред поля в’яжемо снопи. Несподівано мій сніп піднявся і стоїть. Ваші снопи також повставали довкола мого снопа й поклонилися йому.

Тому тепер підемо, вб’ємо його і вкинемо в якусь яму, і скажемо: Хижий звір загриз його; тоді побачимо, що буде з його снами.

Коли ж поряд проходили люди, мідіянські купці, брати витягли Йосифа з ями і продали його ізмаїльцям за двадцять срібняків. Ті ж повезли Йосифа в Єгипет.

Брати говорили між собою: Он іде той сновида.

Ті побачили його здалека, і перш ніж Йосиф наблизився до них, вони в пориві гніву змовилися його вбити.

Не проливайте крові! Вкиньте його он в ту яму в пустелі, та рук на нього не накладайте. Це говорив їм Рувим з наміром врятувати його з їхніх рук і повернути батькові.