Популярні біблійні вірші з Дії Апостолів 7

Поділитись

І побивали камінням Стефана, який кликав до Бога й казав: Господи Ісусе, прийми мій дух! І, ставши на коліна, вигукнув гучним голосом: Господи, не зарахуй їм цього гріха! І, сказавши це, спочив.

Небо — Мій престол, і земля — підніжок Моїх ніг. Який дім ви збудуєте Мені, — каже Господь, — чи яке місце для Мого відпочинку?

Та вони, закричавши гучним голосом, затулили свої вуха, і однодушно кинулися на нього, і, вигнавши його з міста, стали побивати камінням. А свідки поклали свій одяг біля ніг юнака, якого звали Савл.