Популярні біблійні вірші з Буття 32

Поділитись

А Чоловік йому: «Віднині не Яковом зватимешся ти, а Ізраїлем, оскільки боровся ти з Богом і з людьми і переміг».

Тоді Чоловік і каже: «Відпусти мене, бо сонце вже сходить». Але Яків відповів: «Не відпущу, доки не благословиш мене».

Коли Яків залишився на самоті, якийсь Чоловік прийшов і боровся з ним аж до сходу сонця.

Яків назвав те місце Пеніел. Він сказав: «Хоч і бачив я Бога віч-на-віч, але життя моє збережене».

Побачивши, що не може здолати Якова, Той Чоловік ударив його по стегну і вивихнув йому суглоб.

Чоловік тоді спитав Якова: «Як твоє ім’я?» Той каже: «Яків».

Яків тоді спитав: «Скажи мені, будь ласка, Своє ім’я». А Чоловік каже: «Навіщо питаєш, як Мене зовуть?» І тоді Він благословив Якова.

Я не вартий усіх тих щирої любові й вірності, що Ти виявив до мене, слуги Твого. Бо коли я перейшов цю ріку Йордан, то мав лише свою патерицю, а зараз годен мати два стани.

Через те, що Якова вдарили по стегну і пошкодили саме м’язи стегна, народ ізраїльський досі не вживає в їжу стегна.

Тоді він сказав: «Боже батька мого Авраама! Боже батька мого Ісаака! Господи, Хто звелів мені: „Повертайся до своєї землі й до родини. І Я сприятиму твоєму процвітанню”.

Прошу, порятуй мене від руки брата мого, від руки Ісава. Бо я боюся, що він прийде і вб’є мене і повбиває матерів з дітьми.