Матвія 27

27
Старійшини народу засуджують Ісуса
1Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок. 2Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
3Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам. 4Він сказав:
―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка.
А вони відповіли:
―Що нам до того? Твоє діло.
5Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
6Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров». 7Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців. 8Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня. 9Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію:
«І взяли тридцять срібників –
ціну Оціненого синами Ізраїля,
10і віддали за поле гончаря,
як наказав мені Господь».#27:10 Див. Зах. 11:12-13; Єр. 19:1-13; 32:6-9.
Ісус перед Пилатом
11Ісус представ перед намісником, і той запитав Його:
―Ти Цар юдеїв?
Ісус відповів:
―Ти кажеш це!
12Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав. 13Тоді Пилат запитав Його:
―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
14Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
15На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали. 16Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус#27:16 Деякі рукописи не містять імені: Ісус. Варавва. 17Коли вони зібралися, Пилат запитав:
―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса#27:17 Деякі рукописи не містять імені: Ісус. Варавву чи Ісуса, Який називається Христом? 18Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
19Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
20Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
21Намісник запитав:
―Кого з цих двох хочете звільнити?
Вони відповіли:
―Варавву!
22Тоді Пилат звернувся до них:
―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом?
Вони всі сказали:
―Хай буде розіп’ятий!
23Він спитав:
―Яке ж зло Він скоїв?
Але вони ще сильніше закричали:
―Хай буде розіп’ятий!
24Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи:
―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
25Увесь народ відповів:
―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
26Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
Воїни знущаються з Ісуса
27Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту. 28Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю. 29Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку дали тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» 30Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові. 31Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
Розп’яття Ісуса
32Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса. 33Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»), 34дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити. 35Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб. 36А потім сіли там і стерегли Його. 37Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина:
це ісус, цар юдеїв.
38Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
39Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами 40й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
41Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи: 42«Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього! 43Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
44Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
Смерть Ісуса
45Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години#27:45 З дванадцятої до п’ятнадцятої години.. 46Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»#27:46 Див. Пс. 21:2.
47Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
48Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити. 49А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
50Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися. 52Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло. 53І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
54Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»
55Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому. 56Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
Поховання Ісуса
57Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса. 58Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло Йосифові. 59Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину 60й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь. 61А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
Варта біля гробниці
62Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата 63й сказали:
―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!» 64Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
65Тоді Пилат відповів:
―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
66Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.

Выделить

Поделиться

Копировать

None

Хотите, чтобы то, что вы выделили, сохранялось на всех ваших устройствах? Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь